Український ринок праці на межі виснаження
- Yuliia Boiadzhian
- 17 лист.
- Читати 1 хв
Україна переживає найглибшу кризу ринку праці за десятиліття.
Війна, міграція, демографічні втрати та неефективна політика зайнятості створили системний розрив між потребами бізнесу і можливостями працівників.
Ключові цифри
– Людський капітал скоротився до 15 млн осіб – на 12% менше, ніж до війни.
– За кордон виїхали 7 млн українців, ще 4 млн стали ВПО.
– 75% роботодавців повідомляють про гострий дефіцит персоналу.
– Водночас безробіття залишається двозначним – 11,6% (прогноз на 2025 рік).
– 30% працівників – у тіні.
– Заборгованість із зарплат перевищує 1 млрд грн у промислових регіонах.
Парадокси і ризики
• Дефіцит працівників поруч із безробіттям.
Люди є, але не там і не з тими навичками, які потрібні бізнесу.
• Освітній розрив.
Випускники вишів не відповідають потребам ринку, особливо в цифрових професіях.
• Загроза соціальної нерівності.
Мінімальна зарплата – 8 000 грн при фактичному прожитковому мінімумі 16–20 тис.
Пенсійний коефіцієнт заміщення впав до 23,9% (норма МОП — 40%).
Що пропонують експерти
1. Перегляд мінімальної зарплати відповідно до директив ЄС.
2. Модель "активного працевлаштування" – допомога лише тим, хто навчається або бере участь у суспільно корисних роботах.
3. Регіональні плани відновлення зайнятості із залученням місцевого бізнесу.
4. Єдиний цифровий портал праці – вакансії, навчання, мікрокредити для самозайнятості.
5. Фокус на жінках, ветеранах і людях з інвалідністю як ключових групах нової політики.
Ринок праці визначає рівень економіки, соціальної стабільності та довіри в суспільстві. Лише відновлення гідної зайнятості, справедливих зарплат і ефективної державної політики дозволить Україні зберегти свій головний ресурс – людей.



Коментарі