Як українці вибудовують стабільність у повсякденних практиках

Gradus провів digital-етнографічне дослідження повсякденних практик українців: 7-денні щоденники, фото- та відеофіксація, два цикли глибинних інтерв’ю. У вибірці – 20 учасників віком 18–45 років із Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Львова та Запоріжжя. Метод дозволив зафіксувати поведінку в реальному житті: ритуали, мікрорішення, емоційні реакції та способи саморегуляції в умовах тривалої невизначеності.

Ключові патерни:

• Ранкові ритуали виконують функцію стабілізації: «буферний час» 30–40 хвилин (кава, порядок у просторі, час для себе) підвищує відчуття контролю та енергії протягом дня.

• Цифрові звички мають подвійний характер: прагнення зменшити скролінг поєднується з регулярним поверненням до стрічок у кризові моменти. Старт дня із соцмереж поширений і часто погіршує настрій.

• Харчова поведінка тісно пов’язана з емоційним станом: тривога та втома корелюють із потягом до солодкого і калорійного, пропуски денних прийомів їжі завершуються вечірніми перекусами.

• Споживання та шопінг виконують роль швидкої емоційної компенсації: покупки переважно недорогі, передбачувані, спрямовані на комфорт.

• Формується економіка малих радощів: естетика їжі, запаси улюблених продуктів, упорядкований кухонний простір як інструменти щоденної стабільності.

«Діджитал-етнографія показує не те, що люди про себе декларують, а те, як вони живуть. Це дані про мікрорішення, ритуали, способи саморегуляції й реакції на невизначеність». — Євгенія Близнюк, CEO Gradus

Джерело: Gradus Research – Digital-етнографія українців